Нечаївка

Субота, 20.04.2024, 11:08

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Природа та географія | Реєстрація | Вхід

Природа та географія краю
 
Географічні координати місцевості - 48o15' пн.широти, 32o08' сх.довготи
В геоморфологічному відношенні район представляє собою плато, порізане долиною р.Сугоклії (Сугоклей). Рельєф місцевості слабогорбистий, порізаний мережею балок та ярів. Головна водна артерія місцевості р.Сугоклія – права притока р.Інгул, яка протікає данною місцевістю з півночі на південь.
Клімат місцевості – помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря +7,6oС. Середня температура найбільш холодного місяця - – 5,6оС, найбільш жаркого +20,2оС. Абсолютний мінімум температури - – 37оС, максимум - + 42оС. Тривалість безморозного періоду становить 220-230 днів. Середньорічна кількість опадів 450 мм, причому в літню пору опадів випадає в 2 рази більше, ніж взимку. Найбільша добова кількість опадів – 106 мм. Середні дати утворення та зникнення стійкого снігового покриву – 10.12 – 4.03. Протягом року спостерігається 76 днів зі стійким сніговим покровом, причому середня з найбільших висот снігового покрову за зиму рівна 11 см. Глибина промерзання грунту до 85 см, температура найбільш холодної п'ятиденки – 21оС. Панівні вітри західні та північно-західні. Середня швидкість вітру 3,5 м/с (в січні – 4,8 м/с). Середня кількість днів з грозами 25 на рік, часто грози супроводжуються сильними дощами, інколи градом. Град випадає рідко – 1-2 дні протягом року. Тумани бувають щорічно до 15 днів (в основному восени). З другої декади вересня та навесні (до третьої декади травня) при вторгненні холодних повітряних мас можливі заморозки (до -3оС , - 5оС). Взимку можливі ожеледі з товщиною льодового покрову 5-10 мм і тривалістю до 10 днів і більше. В січні-лютому можливі хуртовини (до 15 днів). В літній, весняний та осінній періоди виникають засухи, що повторюються через 2-3 роки.
Місцевість розміщена в межах Українського кристалічного масиву, у зв'язку з чим характерно поширення кристалічних гірських порід, прикритих малопотужною товщею осадочних відкладів. У геологічній будові приймають участь кристалічні породи докембрія та осадочні утворення, що представлені породами третинного та четвертинного віку.
Породи четвертинного віку представлені еолово-делювіальними лесовидними суглинками(Q2-3), бучакськими глинами, пісками палеогену (Pg2b), а також алювіальними пісками, суглинками та глинами (alQ3-4). Породи четвертинного віку самі молоді і являються найбільш поширеними. Відсутні вони лише в долинах річок, балок та ярів, де на денну поверхню виходять більш давніші породи.
Осадочні породи третинного віку, які залягають над четвертинними відкладами, представлені породами полтавської та харківської світ і горизонтом рябих глин.
Горизонт рябих глин суцільного поширення не має і проявляється у вигляді острівців на найбільш підвищених вододільних ділянках плато.
Відклади полтавської світи представлені дрібнозернистими світлими кварцевими неогеновими пісками(N1S3) , мають найбільше поширення серед третинних порід. Відсутні вони лише вздовж річних долин, балок та ярів. Потужність пісків коливається від 1,0 до 10-15 м. 
 Відклади харківської світи поширені в основному на найбільш підвищених ділянках рельєфу і характерні невеликою потужністю. Представлені вони дрібнозернистими зеленими та зелено-сірими пісками, які складаються з зерен кварцу та глауконіта із домішкою листочків мусковіту.
 Породи харківської світи залягають безпосередньо на кристалічних породах та продуктах їх вивітрювання – жорстві та каоліні(Pz-Kz) (невеликої потужності).
Кристалічні породи докембрійського віку виходять на денну поверхню по долинам річок, балок та ярів. Представлені вони сірими порфіровидними гранітами кіровоградського типу та їх мігматитами (kA-Pt1), порфіровидними трахітоїдними гранітами, рожевими (tA-Pt1), зеленувато-сірими біотитово-плагіоклазовими гнейсами (gnbiA).
Трахітоїдні та порфіровидні граніти контактують північніше села Нечаївка, в цьому місці ймовірна зона розлому, мілонітизації та катаклазу.
Найбільш поширеними в районі являються порфіровидні сірі та рожеві граніти, в складі яких переважають сірий або темно-сірий кварц, польовий шпат та біотит. Граніти кіровоградського типу характеризуються наявністю великих брусковидних кристалів польового шпату рожевого або білуватого кольору, величиною від 0,5 до 12 см. Верхня частина кристалічного масиву затронута вивітрюванням. Це помітно по польовим шпатам та темнокольоровим мінералам, які частково змінені та окислені. Товщина зони вивітрювання становить від 3,5 до 5,0 м. Вивітрені граніти у повітряно-сухому стані мають межу міцності при стиску не менше 700 кг/м2, свіжі порфіровидні граніти кіровоградського типу мають ще більшу міцність при стиску.
В гідрогеологічному відношенні місцевість характеризується наявністю кількох водоносних горизонтів, приурочених до осадочних(алювіальні відклади та лесовидні суглинки) та тріщинуватих кристалічних порід.
Водоносні горизонти, що залягають в осадочних відкладах(піски дрібно і крупнозернисті), як третинного так і четвертинного віку, характеризуються невеликим дебітом (до 0,7 м3/год), в зв'язку з чим використовуються місцевим населенням для побутових потреб. Вода прісна, в основному гідрокарбонатно-сульфатно-натрієва. Сухий залишок не перевищує 1000 мг/л, загальна жорсткість води не більше 28оH. Серед вод з горизонту нижньої частини лесового шару зустрічаються води з більшою мінералізацією (до 2000 мг/л).
Водоносний горизонт розміщено в основному на глибині 2,5-6.0 м. В промислових цілях використовуються водоносні горизонти, що залягають в кристалічних породах. Найчастіше вони приурочені до зон тріщинуватості і рідше до кори вивітрювання. Експлуатуються вони артезіанськими свердловинами. Разом з тим кристалічні породи характеризуються нерівномірною водоносністю, що пов'язане з тим, що місцеві граніти являються молодими утвореннями кіровоградсько-житомирського комплексу, де водовіддача коливається від 0,03 м3/год до 3 м3/год. Шар гумусу від 0,3 м до 0,7 м.
Висоти урізу води – від 59,86 м (р.Лозуватка, біля сільської ради) до 38,00 м (р.Сугоклія, Кам'яний брід). Висоти в межах населених пунктів – 40-60 м, за межами – 80-100 м.

Сьогоднішній день

Календар

«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Новини України

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 22